Вакцини, створені на основі вірусних векторів, відрізняються від більшості звичайнихвакцин тим, що вони не містять антигени, а використовують клітини людського організму для їх синтезу. Вони роблять це за допомогою модифікованого вірусу (вектора), який доставляє генетичний код антигену у клітини людини; у випадку з вірусом COVID-19 це S-білок, що знаходиться на його поверхні. Таким чином вакцина дає клітинам вказівку виробляти велику кількість антигену, який потім запускає імунну відповідь. Тобто векторні вакцини імітують те, що відбувається під час природнього зараження певними патогенами, зокрема вірусами. Перевага даного механізму полягає в тому, що він викликає як сильну Т-клітинну імунну відповідь, так і вироблення антитіл В-клітинами.
Векторні вакцини проти COVID-19 містять нешкідливий вірус, не здатний розмножуватись, який містить ген S-білка COVID-19. Після потрапляння у клітини людини векторний вірус не здатний продукувати власні копії, не може викликати захворювання COVID-19 і не проникає у ядро клітини, де міститься наша ДНК (генетичний матеріал) – отже, не може змінити наші гени або якимось чином на них вплинути.